Dragon 5015 Dornier Do 335B-6 «Pfeil» — німецький нічний винищувач Другої світової війни

Dornier Do 335B-6 «Pfeil» — німецький нічний винищувач Другої світової війни

Німецький важкий літак Dornier Do 335 часів Другої світової війни здобув широку відомість завдяки незвичній тандемній компоновці силової установки типу «тягни-штовхай». Носовий двигун обертав передній тягнучий гвинт, а другий мотор, розміщений у середній частині фюзеляжу, через подовжений трансмісійний вал приводив у рух хвостовий штовхальний гвинт. Розміщення двигунів уздовж поздовжньої осі фюзеляжу дало змогу вдвічі наростити тягу за збереження міделя одномісного винищувача. У разі відмови одного з моторів симетрія тяги зберігалася, тому розвертальний момент за курсом був повністю відсутній. Для безпечного аварійного залишення машини в повітрі літак обладнали катапультним кріслом із системою піротехнічного скидання верхнього кіля разом із рулем напрямку та одночасним відстрілом хвостового гвинта.

Клаудіус Дорньє запатентував привод хвостового гвинта через подовжений вал ще 1937 року. Працездатність компоновки перевірили у 1939–1940 роках на експериментальному літаку-аналогу Göppingen Gö 9. За результатами випробувань конструкторське бюро Dornier у травні 1942 року подало на конкурс одномісного швидкісного бомбардувальника проєкт Do P.231. Він переміг у конкурсі й отримав офіційне позначення Do 335. Однак восени того ж року Технічне управління RLM переорієнтувало завдання на створення важкого винищувача та винищувача-бомбардувальника.

Перший дослідний прототип Do 335 V1 піднявся в повітря 26 жовтня 1943 року під керуванням льотчика-випробувача Ганса Дітерле. Для експлуатаційних та військових випробувань у 1944 році виготовили настановну партію з 10 передсерійних машин нульової серії Do 335 A-0 (загалом до кінця війни випустили понад два десятки дослідних і передсерійних літаків). Згодом розгорнули виготовлення серійної одномісної модифікації Do 335 A-1, але до захоплення підприємства в Оберпфаффенгофені військами США вдалося завершити лише 11 серійних літаків. Крім того, до кінця бойових дій встигли скласти дві навчально-тренувальні спарки Do 335 A-12 із тандемним ступінчастим розміщенням кабін, а також переобладнати декілька машин нульової серії у навчальний варіант A-11. Модифікацію важкого перехоплювача B-2 втілили у двох літаючих прототипах із додатковими криловими гарматами MK 103, а дослідні зразки двомісного нічного перехоплювача B-6 із радіолокатором залишилися на стапелях недобудованими.

Офіційну назву «Pfeil» («Стріла») носили одномісні бойові варіанти літака. Прізвисько «Ameisenbär» («Мурахоїд») закріпилося за двомісними навчальними модифікаціями через характерний горбатий ліхтар другої кабіни інструктора.

Тактико-технічні характеристики Dornier Do 335

• Довжина – 13,85 м
• Розмах крила – 13,80 м
• Висота – 5,00 м
• Нормальна злітна вага – 8700 кг
• Силова установка – 2 × двигуни Daimler-Benz DB 603A (1750 к.с.)
• Максимальна швидкість – 775 км/год
• Практична стеля – 11 400 м
• Екіпаж – 1 особа
• Озброєння – 1 × 30-мм гармата MK 103, 2 × 20-мм гармати MG 151/20, 1 × 500-кг авіабомба або 2 × 250-кг авіабомби